Помилка в одній літері імені або відсутній штамп на зворотному боці документа — і закордонна установа відмовить у прийнятті ваших документів. Під час оформлення документів для релокації, укладення шлюбу чи ведення бізнесу за кордоном звичайного перекладу недостатньо. За 10 років роботи бюро «Textera» ми регулярно стикаємося із ситуаціями, коли клієнтам доводиться переробляти документи та повторно сплачувати збори лише тому, що вони не знали вимог країни призначення. Тому ми наполегливо рекомендуємо: якщо ви плануєте оформити довіреність, вступити у спадщину, зареєструвати шлюб, придбати нерухомість або подати документи на навчання, працевлаштування чи отримання посвідки на проживання, важливо заздалегідь уточнити всі вимоги та довірити цю роботу фахівцям.
Які документи перекладають найчастіше?
У нашому бюро найбільший попит мають переклади таких категорій документів:
- Особисті свідоцтва та посвідчення (паспорти, свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, довідки про несудимість або про смерть).
- Корпоративні та судові документи (установчі документи компаній, судові рішення, нотаріальні заяви та згоди).
- Документи про освіту (дипломи, атестати та додатки до них із оцінками).
Працюючи з такими документами, наші редактори приділяють особливу увагу деталям: точному збігу персональних даних, правильному написанню дат, адрес, номерів, а також повному перекладу всіх штампів, печаток і дрібних реквізитів.
Чи завжди потрібне нотаріальне засвідчення?
Процедура легалізації залежить від країни призначення, і єдиного правила тут не існує. На практиці є три основні сценарії:
- Засвідчення підпису перекладача. У багатьох країнах нотаріус засвідчує не правильність самого перекладу, а підпис перекладача, підтверджуючи його кваліфікацію та наявність відповідної освіти.
- Присяжний (акредитований) переклад. Такі країни, як Польща, Франція чи Німеччина, часто вимагають, щоб переклад виконував виключно місцевий присяжний перекладач (tłumacz przysięgły), внесений до спеціального реєстру Міністерства юстиції. Звичайний нотаріально засвідчений переклад, виконаний в іншій країні, там можуть просто не прийняти.
- Апостиль і консульська легалізація. Окрім перекладу, на оригінал документа або його нотаріально засвідчену копію часто необхідно попередньо проставити штамп «Апостиль» (для країн — учасниць Гаазької конвенції) або пройти процедуру консульської легалізації.
Топ-5 причин, через які закордонні органи відхиляють переклади
З нашого досвіду, найчастіше установи інших країн відмовляють у прийнятті документів через такі недоліки:
- Невідповідність транслітерації, коли ім’я та прізвище в перекладі не збігаються з їхнім написанням у закордонному паспорті.
- Пропущені елементи тексту. Йдеться про відсутність перекладу дрібних штампів, апостилів, захисних водяних знаків або штрихкодів.
- Помилки в термінології — використання застарілих юридичних формулювань і стандартів оформлення.
- Описки в цифрах (невідповідність дат, номерів документів або кодів в оригіналі та готовому перекладі). Наприклад, через різне написання прізвища Семенов (Semenov / Semyonov) наш клієнт ледь не зірвав угоду з купівлі квартири в Іспанії, доки ми терміново не переробили документи.
- Неправильний тип легалізації. Наприклад, спроба подати звичайний нотаріально засвідчений переклад туди, де обов’язково вимагається присяжний переклад.
Як гарантовано захистити себе від помилок?
Щоб уникнути ризику відмови, найкраще одразу звертатися до профільного бюро перекладів, яке надає комплексні послуги — від адаптації тексту до нотаріального засвідчення та допомоги з проставленням апостиля.
У бюро перекладів в Одесі «Textera» ми перекладаємо особисті, юридичні та корпоративні документи більш ніж 40 мовами світу. Кожен переклад проходить обов’язкову багаторівневу перевірку коректорами. Ми знаємо специфіку оформлення документів для нотаріальних дій за кордоном і допомагаємо клієнтам підготувати повний пакет документів із першого разу.
Надішліть нам скан-копії або якісні фотографії ваших документів уже зараз. Ми безкоштовно оцінимо обсяг роботи, зорієнтуємо щодо строків і вартості, а також перевіримо, чи немає в оригіналах «підводних каменів», які можуть стати причиною відмови з боку приймаючої сторони.
